КЗО"ДНЗ № 214 КОМБІНОВАНОГО ТИПУ" ДМР

 






Методист

 

Дитина іде до дитячого садочка.

     Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму.
І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків.
Тому пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше.
1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.
3. Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а також вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив джля дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусиш ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитчяому садку, коментуючи все, що побачили.
5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.
6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.
7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.
9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумвати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до ДНЗ. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
11. Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить. 12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.
13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
14. Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання… Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не немагайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував / сумувала!” “Тобі було страшно, сумно, печально…” Більш детально про відображення і прийняття дитячих почуттів можна прочитати в книзі Ю.Б. Гіппенрейтер “Общаться с ребенком. Как?”

Легкої вам адаптації!


КАЗКА ПРО ПЕЧАЛЬКУ

Жила-була дівчинка Маша. Спочатку вона була зовсім маленькою, а потім росла-росла і підросла. Та так підросла, що можна тепер їй було в садок йти з дітками гратися. Мама і тато так зраділи, що Маша вже велика. Влаштували свято. Мама торт спекла, і Маша навіть сама свічки задувала. На наступний день Машуня вперше в садок пішла, і так їй там сподобалося, що навіть йти додому не хотіла. Грала з іграшками, їла смачну кашу. А ще у неї там друг з’явився – Семен, такий веселий хлопчисько з кучериками. Цілими днями вони разом грали. Семен сідав на одному кінці кімнати і штовхав Маші велику вантажівку. Марія ловила її, навантажувала в кузов кубики і відправляла до Семена, а він будував велику вежу. Весело їм було разом. Навіть засинати було не нудно, бо ліжечка стояли поряд, і вони разом закривали очі і спали. І ось в один осінній дощовий день, коли листя стало зовсім жовтим, вітер приніс в дитячий садок Печальку. Вона була така маленька, сіренька, як мікробик, влетіла у кватирку і сховалась в кишеньку до Маші. І тут Марію як підмінили. Стало їй сумно, вона чомусь засмутилася, про маму згадала і давай плакати. Всі хлопці і вихователька її заспокоювали, заспокоювали … А слізки самі собою все одно капали, так кап-кап-кап … І все Маша знає, що мама скоро прийде, просто сходить на роботу, потім купить смачний йогурт і прибіжить за Машею. Знає це Маша, а все одно чомусь сумно – хочеться, щоб мама саме зараз прийшла … А це все сумна Печалька сидить у кишені і Машу засмучує, плакати змушує. Семен Машу намагався розвеселити: і в “Коровай” пропонував пограти, ляльку їй в колясці прикотив – а Маша все одно сумна. І тут Семен побачив, що у Машуні оченята зовсім мокрі. І вирішив їй допомогти: – Дай, – каже, – я твою хустинку дістану, і слізки витру, не плач! Витягнув Семен Машину хустинку, разом з нею Печальку з кишеньки і витрусив, і вона знову в кватирку полетіла. А Маша тут же посміхнулася, а потім засміялася і стала знову весела. А Семен та інші хлопці, звичайно, дуже зраділи, що Печалька зовсім полетіла. З тих пір Маша завжди свою кишеньку перевіряє, чи не застрягла там Печалька і ніколи в садочку більше не сумує.



                                                                                                   Переклад з російської  
                                                                                                   Автор: Катерина Гаврилова



АЛГОРИТМ АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО ДИТЯЧОГО САДКА

Цей алгоритм допоможе батькам, котрі віддають дитину в садочок. А також може стати в нагоді вихователям і психологам днз, в якості основи для розробки покрокових рекомендацій щодо адаптації дітей до умов дитсадка.
За місяць до того, як віддавати дитину в дитсадок:
1. Розповідайте про садочок, про те, що там роблять діти, як там все влаштовано.
2. Гуляйте поблизу дитсадка, наголошуючи, що скоро і ваш малюк туди ходитиме.
3. Відповідайте на всі запитання дитини тільки правду.
4. Приділіть досить уваги тому, щоб навчити дитину ділитися іграшками, обмінюватися іграшками, відстоювати своє. Наголошуйте на різниці між особистими і спільними іграшками.
За тиждень до знаменної дати:
1. Сходіть з малюком в дитсадок на екскурсію, зайдіть в майбутню групу, познайомтесь з вихователькою.
2. Говоріть з вихователькою доброзичливо, ввічливо, щоб продемонструвати дитині, що з нею вона буде в безпеці.
3. Кожного дня нагадуйте дитині, що скоро (напр. наступного понеділка) вона піде в дитсадок.
Перший день в дитсадку
1. Приведіть дитину в той час, коли вихованці гуляють на вулиці. Залишайтесь з дитиною увесь час, поки діти на прогулянці. Розмовляйте з вихователькою, намагайтесь спонукати дитину до самостійної гри з дітьми. Якщо ви привели дитину в групу, а не на прогулянку: мама повинна бути у вільному доступі для дитини, не залишайте малюка, будьте з ним. Перебування в садку не більше 2 годин.
2. Після закінчення прогулянки заберіть дитину додому, похваліть її за перший день в дитсадку. Влаштуйте вдома маленьке свято “Перший день в дитсадку”. Сходіть з малюком в кафе, або в парк, проведіть весело час разом.
3. Обов’язково говоріть протягом дня про те, що сьогодні знаменний день, а завтра ви теж підете в дитсадок.
Другий день в дитсадку
1. Приводьте дитину в групу перед прогулянкою. Так, щоб малюк побув трохи в групі, а потім разом з усіма збирався і вийшов на вулицю. На цей раз залишайтесь дещо в стороні (в роздягалці, на відстані і.т.п.) Але все ще не залишайте малюка в садку, нікуди не йдіть. Тривалість перебування в дитсадку — 2 год. Якщо дитина виявить бажання побути довше, ніж в попередній день — можна, але не змушуйте до цього.
2. На шляху додому, зробіть щось приємне для малюка (купіть щось смачненьке, маленьку іграшку, погуляйте довше, сходіть на гойдалку і т.п.)
3. Вдома продовжуйте обговорювати з близькими, який малюк молодець — ВЖЕ ХОДИТЬ в дитсадок!
Третій день в дитсадку
1. Цей раз приходьте зранку. Дивіться по дитині: варто залишити її в групі з вихователькою, а самій відлучитись. Але обов’язково скажіть: “Ти побудеш з вихователькою і дітками, а я піду в магазин, на збори батьків, на роботу, на зустріч і т.п., я повернусь, коли ви будете гуляти і заберу тебе”. Якщо ваш малюк дуже тривожний і не відпускає — не йдіть, але протягом першого тижня в садку намагайтесь домовитись із ним, щоб погодився.
2. Залишаючи дитину, при ній обміняйтеся номерами телефону з вихователькою. Наголосіть, що малюк може звертатится до виховательки, якщо захоче в туалет, пити або щось інше.
3. Приходьте за дитиною на прогулянку. Швидше за все, малюк захоче ще погратися з дітками. А можливо і пообідати. Тривалість перебування в садку регулюйте, зважаючи на бажання і настрій дитини. Якщо вона хоче залишитись на обід — прекрасно.
Перший тиждень в дитсадку
1. Перший тиждень водимо дитину в садочок лише на півдня. На сон ще не залишаємо. Звичайно, якщо дитина сама проявить ініціативу — забороняти не потрібно!
2. Будь-які зміни в тривалості перебування дитини в садку повинні вноситися лише за згодою самої дитини.
3. Будь-яка ініціатива дитини залишитись на довше — повинна підтримуватися.
4. Хваліть малюка за те, що він пішов у садок, радійте разом з усіма близькими, що трапилася така подія!
5. Якщо правила садочку дозволяють, можна дати дитині з собою улюблену іграшку, щоб малюку було легше.
6. Створюйте позитивні емоції після відвідування садка, але з кожним днем зменшуйте інтенсивність. Якщо в перший день ви ходили разом на морозиво, катались на каруселях, відвідали зоопарк, то в останній день тижня досить просто купити дитині маленький презент (олівці, наклейки, печиво, улюблений фрукт)
7. Правильно реагуйте на почуття дитини. Якщо малюк плаче, не забороняйте і не заперечуйте його почуття. Скажіть, що ви розумієте, як йому сумно, важко без мами. Нехай відчує, що ви приймаєте його почуття, що вони нормальні.
Другий тиждень в дитсадку
1. Тепер домовляйтеся з дитиною про те, щоб залишати її в групі до сну, а ви самі тим часом підете на роботу / у справах і т.п.
2. Приходьте за дитиною так, щоб вам доводилося трішки зачекати, поки закінчиться обід. 3. Хваліть словами за проведений день в дитсадку, уважно слухайте і співпереживайте дитині.
4. Протягом тижня говоріть дитині, що діти залишаються в дитсадку для денного відпочинку (сну), скажіть, що скоро і він (ваш малюк) теж буде залишатися на денний сон. Йому виділять його власне ліжечко, ви купите йому гарну піжамку, а забирати його будете одразу після сну. Він прокинеться, а ви уже його чекаєте!
5. В кінці тижня домовтеся з дитиною про те, щоб залишитися на денний сон. Прийдіть забирати дитину так, щоб довелося зачекати, поки вона прокинеться.
6. В кінці тижня влаштуйте невелике свято “Малюк ходить в дитсадок вже 2 тижні!” Далі поступово збільшуйте тривалість перебування настільки, на скільки потрібно. Намагайтеся наполегливо переконувати, домовлятися з дитиною, щоб на це отримувати її згоду. Пам’ятайте, якщо малюк пропускає дитсадочок більше, ніж 21 день, вам доведеться знову пройти всі кроки для адаптації.
Можливо, це відбудеться дещо швидше, ніж в перший раз, але будьте готові до чергового “Першого разу в дитсадок”

Успішної вам адаптації!

                                                                           Дитячий практичний психолог
                                                                                            Ольга Крамаревич

 

 

 

ЯК ПОЛЕГШИТИ АДАПТАЦІЮ МАЛЮКІВ ДО ДИТЯЧОГО САДКА

 

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не примушуючи батьків турбуватися та переживати. Інші, навпаки, звикають довго, хворобливо, а іноді й зовсім не можуть адаптуватися.

У період адаптації у дитини відбувається зміна динамічних стереотипів – раніше сформованих звичок та устрою життя. Додайте до цього й так звану імунну та фізіологічну ломку, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні – відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби. Щоби адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що скоро у його житті настануть зміни.

Найбільш оптимальним часом для початку відвідування дитячого садка вважають початок літа або осені.

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садочку є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадку. З цією метою батьків знайомлять з умовами життя дітей у групі. Бажано, щоб умови та вимоги до дитини з боку дорослих максимально співпадали. Стосується це, насамперед, режиму дня, навичок самообслуговування, культури поведінки.

Також батьки повинні підготувати до відвідування дитячого садка і саму дитину. По-перше, слід організувати спілкування малюка з іншими дітьми – під час прогулянок, відвідування сімей з дітьми. Малюк повинен навчитися спілкуватися, ділитися іграшками, грати і поводитися у дитячому суспільстві. По-друге, чим більше навичок самообслуговування засвоїть дитина, тим легше буде відбуватися адаптація до дитячого садка.        

            

Вирішити це питання – батьківська справа.

 

Враховуючи практичний досвід роботи з дітьми, найбільш оптимальним для відвідування дитиною дитсадка вважаємо досягнення малюком трирічного віку. У три роки малюк повинен уміти:Вмиватися. З незначною допомогою дорослого мити руки, дотримуючись послідовності: дорослий допомагає засукувати рукава одягу, відрегулювати струмінь води, дитина самостійно змочує руки, бере мило, намилює руки; дорослий показує, як зробити багато піни; дитина повторює намилюючи рухи, змиває мило, умивається, закриває кран; якщо кран тугий, дорослий сам закриває його; дитина самостійно витирає руки та обличчя рушником, дорослий звертає увагу дитини на те, що руки та обличчя повинні бути сухими. Взагалі діти охоче вмиваються самостійно або за нагадуванням дорослого.
Доглядати за зовнішнім виглядом. Радіти чистому, красивому одягу, охайній зачісці. Відчувати негативні емоції у зв’язку з брудним одягом та руками, незачесаним волоссям; звертатися до дорослого з проханням допомогти дати лад. Радіти, коли такі неприємні моменти усунено. За нагадуванням дорослого користуватися носовою хустинкою, класти її у кишеню
Правильно поводитися за столом. Прагнути їсти самостійно, відмовлятися від пропозиції «погодувати з ложки». Тримати ложку у правій руці, ретельно пережовувати їжу. Радіти, що уміє їсти самостійно, як дорослий. За нагадуванням дорослого користуватися серветкою. Помічати за показом дорослого красиво накритий стіл, яскравий посуд, смачну їжу. Упізнавати і називати знайомі страви (суп, борщ, каша, котлети, салат, пюре, компот, сік, чай). За нагадуванням дорослих говорити «дякую», допомагати прибирати за собою тарілку, чашку, серветку. Дома мати «улюблену» тарілку, чашку, серветку, із задоволенням спостерігати, як мама миє посуд, робити спроби самостійно вимити свою тарілку та чашку, подати хліб, пиріжок.
Доглядати за речами та іграшками. Разом з дорослим та за його показом складати іграшки на місця, вішати речі, ставити взуття. Спостерігати, як дорослий пере, прасує, чистить одяг, брати участь у митті іграшок, купанні ляльок.
Одягатися. Вчитися за показом дорослого знімати і вдягати одяг, розстібати великі ґудзики, шнурувати чоботи. Знати свої речі, радіти чистому одягу.
Грати. У грі відображати процеси умивання, одягання, їжі; годувати, купати, одягати іграшки (ляльок, звіряток тощо), «вчити» свої улюблені іграшки правильно їсти, вмиватися; у іграх-демонстраціях з іграшки, які показує вихователь, допомагати ляльці правильно вдягатися, приносити Зайчику усе необхідне для купання маленький зайченят тощо.

 

 

По-третє, необхідно привчити дитину до певного режиму дня, в якому відведено місце різним видам діяльності (гігієнічні процедури, прийом їжі, ігри та заняття, прогулянка, елементарна праця та інші).

По-четверте, малюк повинен знати, що таке дитячий садок, чим там займаються діти. Також у дитини слід стимулювати бажання відвідувати групу. Для цього дитині розповідають про життя в дитячому садку, розглядають ілюстрації, ходять до дитсадка під час денної прогулянки дітей і спостерігають за ними.

Приблизно за місяць до початку систематичного відвідування дитячого садка (коли буде зібрано усі необхідні документи та пройдено медичний огляд), добре, якщо Ви домовитесь з адміністрацією, і будете приходити разом з дитиною тільки на час денної прогулянки. Так дитина познайомиться з вихователем, дітьми, звикне до них, навчиться спілкуватися, у неї з’являться перші враження про життя у дитсадку. Важливо, щоб цей досвід був позитивним і сприяв виникненню бажання дізнатися, що іще цікавого в садочку. Обов’язково потоваришуйте з вихователями (їх, як правило, два) і помічником вихователя. Робіть це поступово. Довіра дитини до вихователя є неодмінною умовою гарного самопочуття і розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі.

З часом, дитину можна буде приводити в садочок з ранку до денного сну. На це піде іще деякий час. Будьте терплячими, показуйте дитині, що Ви раді з того, що вона вже доросла і ходить до дитсадка, до дітей. Користуйтеся тим, що дитина виявляє потребу робити все самостійно, але при цьому враховуйте фактичний рівень її можливостей. Завдання дорослих – підтримувати прагнення до самостійності, не згасити його критикою незграбних дій дитини, не знищить віру дитини у власні сили. Допоможіть малюку помітити зростання своїх досягнень, відчути радість переживання успіху в діяльності. Частіше акцентуйте увагу на радісних моментах спілкування з дітьми та дорослими в дитячому садку, розпитуйте дитину про її враження.

Коли пройде певний час, спробуйте залишити дитину на денний сон. Обов’язково скажіть їй, що коли вона прокинеться, Ви одразу її заберете. Не обов’язково одразу спати до фактичного підйому. Спочатку можна спробувати тільки заснути, а коли малюк прокинеться – сказати, що мама вже прийшла. Так Ви зможете заспокоїти дитину, переконати її в тому, що додому малюка забиратимуть ЗАВЖДИ.

Адже страх розлучення з близькими людьми, а тим більше з мамою – найбільш сильний страх (і, погодьтеся, не тільки дитячий!). Сподіваємось, що Ваша дитина поступово звикне до щоденного відвідування дитячого садка на увесь день. У вечірні години у дітлахів немало цікавих справ – загартування, вечори розваг, самостійна ігрова діяльність та багато іншого.

 

 

 


 

 

Адаптация к детскому саду

 

Готовясь отдать своего ребенка в детский сад, вы, безусловно, задумываетесь о том, как пройдет у ребенка период привыкания, так называемый адаптационный период.

Наверное, вы наслышаны от знакомых и друзей, у которых есть дети-детсадовцы, какой ужас представляет собой адаптация.

На самом деле, в этот период ребенок переживает очень сильный стресс, его поведение может резко измениться. Эти изменения, вполне возможно, напугают вас. Но все не так страшно, когда знаешь чего ждать и когда это кончится. При совместных усилиях (ваших родительских и наших детсадовских) этот период можно пройти вполне успешно.

Что же надо знать об адаптации?

 

Возможное поведение ребенка

 

·Страх. Как правило, в период адаптации малыши когут испытывать страх неизвестного (где я? что со мной будет? и что делать?) и страх разлуки с мамой (вдруг не заберут?)

· Плач и крик – как средство выражения протеста (не хочу менять свою привычную жизнь рядом с мамой).

·        Негативизм

·        Агрессия

·        Заторможенность

·        Возможно замедление развития речи, иногда ребенок перестает на какое-то время говорить.

·        Дети могут потерять аппетит.

·        Возможны нарушения в продолжительности и глубине сна.

·        Ребенок легко заболевает простудными и вирусными заболеваниями.

·        Если ребенок ослаблен, могут обостриться хронические заболевания.

Мы достаточно вас напугали?

Но предупрежден, значит, вооружен. Зато теперь понятно, откуда у ребенка агрессия, почему ваш сын или дочь, которые уже в годик прекрасно разговаривали, вдруг как воды в рот набрали, вы понимаете, что не надо заставлять ребенка есть, если он не хочет…

Теперь вам надо сделать две вещи:

·        взять себя в руки;

·       постараться помочь своему ребенку адаптироваться. Как только он адаптируется, все его утраченные навыки вернутся.

 

Что же делать? Как помочь?

 

 

·       Вы, конечно, сами догадались, что еще задолго до посещения детского сада надо подогнать режим ребенка под садовский. Это очень поможет ребенку.
·       Вы научили ребенка самостоятельно кушать ложкой, проситься в туалет, снимать и одевать штанишки (более подробный список умений спросите у вашей будущей воспитательницы)
·       Если у вас есть тревоги и опасения, ни за что не говорите о них ребенку. Рассказывайте, как в детском саду интересно, какие там хорошие ребята, игрушки, воспитатели. Словом, все в детском саду очень хорошее!
·       Посоветуйтесь с вашим педиатром. Он может назначить какие-нибудь поддерживающие процедуры или выпишет витамины.
·       С самого начала помогите ребенку легко войти в детский сад, а, расставаясь, не забудьте заверить, что непременно вернетесь за ним. Не забывайте постоянно говорить ему, что Вы его любите.
·       В первый раз оставляйте ребенка на 2-3 часа. Недопустимо оставлять ребенка сразу на весь день!
·       Когда вы уходите, расставайтесь с ребенком легко и быстро. Конечно же, вы беспокоитесь о том, как будет вашему ребенку в детском саду, но долгие прощания с обеспокоенным выражением лица, у ребенка вызовут тревогу, что с ним здесь может что-то случится, и он долго не будет вас отпускать.
·       Если ребенок с трудом расстается с матерью, то желательно первые несколько недель пусть отводит в детский сад его отец.
·       Дайте ребенку с собой его любимую игрушку, платочек, или еще что-нибудь, что будет согревать его сердце.
·       Сообщите воспитателю ласкательное имя ребенка, подробности его домашней жизни, познакомьтесь заранее с персоналом детского сада.
·        Не планируйте на период адаптации прививки, посещение стоматолога и другие травмирующие медицинские процедуры.
·        Можно пройти курс расслабляющего массажа.
·        Не ругайте ребенка за плохое поведение. Вы же знаете, что это не он, а его адаптация сейчас капризничает или упрямится.
·       В выходные и праздничные дни придерживайтесь детсадовского режима!
·       Поиграйте с ребенком домашними игрушками в игру "Детский сад", в которой одна игрушка будет самим ребёнком. Понаблюдайте, что она делает, что говорит, помогите вместе с ребенком найти ей друзей и попробуйте решить проблемы вашего ребенка через неё, ориентируя игру на положительные результаты.
·       Не кутайте ребенка, а одевайте его так, как необходимо в соответствии с температурой в группе.
·       Не совершайте ошибки и не делайте перерывов в посещении садика. Неделя дома не только не поможет малышу адаптироваться к садику, но и продемонстрирует ему, что есть и другой вариант, которого можно всеми силами добиваться.

 

Советов много. Но каждый из них проверен годами и опытом многих детей, работой многих педагогов. Помните, что почти все дети со временем успешно адаптируются, держите связь с воспитателем и психологом, и скоро вы будете сами стоять среди мамочек, которые уговаривают своего малыша: «Пойдем домой, завтра снова придешь!», а в ответ услышите: «Ну, мам, я еще чуть-чуть, в садике так здорово!»

Чуть не забыли самое главное! Все психологи, врачи, все педагоги сходятся на том, что в основе самого драгоценного секрета всех детей лежит нежность матери. Ребенок также нуждается в ласке, как в воздухе и пище. Малышу необходимо, чтобы его ласкали, теребили, нежили. Конечно, не постоянно, но часто. И даже если у вас нет свободного времени, найдите четверть часа для поцелуев и нежности.

 

 

 

 

 

/p

rule_green

Не кутайте ребенка, а одевайте его так, как необходимо в соответствии с температурой в группе.


1
2
3