ЧАС ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА!!!

  Якщо вашій дитині важко спілкуватися зі своїми однолітками і ви помітили, що її мова значно відстає від норми, зверніться за консультацією до логопеда. Виясніть, що стало причиною. Можливо, ви дуже мало спілкуєтеся зі своєю дитиною, і вона просто не чує розмовної  мови. Тоді негайно почніть більше спілкуватись з дитиною, читати казки, вірші, активно займатись малюванням і ліпленням.

   Відомо, що вся діяльність людини безпосередньо пов ’язана з мовленням, яке вже з перших років життя відповідно впливає на цю діяльність.

  Порушення мовлення у дітей часто буває серйозною перепоною для успішного навчання в школі. Труднощі в оволодінні читанням та письмом пов ’язані з мовленнєвими вадами, тобто, коли у дітей порушена звуковимова, розрізнення звуків і їх сполучень на слух (порушення фонематичного слуху) але ще більше ускладнює можливості дитини в оволодінні грамотою недостатньо розвинена лексико-граматична будова мовлення. 

  Часто у дітей мовленнєві порушення виникають внаслідок неправильного мовленнєвого виховання в сім’ї батьки повинні зрозуміти і переконатись у тому, як важливо виховати правильне мовлення у дітей.

  Чим більший словниковий запас у дітей, тим глибше їхнє мислення, тим ширші їхні можливості пізнати дійсність, тим впевненіше дитина буде себе відчувати у спілкуванні та взаємовідносинах з дітьми та дорослими. Отже, батьки постійно повинні уточнювати та збагачувати як пасивний, так і активний словниковий запас. Ще в ранньому віці з дитиною потрібно весь час розмовляти, звертати увагу на оточуючі предмети, картинки, називати їх, розповідати за ними.       

  Важливо навчити дитину запитувати про значення незрозумілих слів, виразів; послідовно переказувати зміст казок, оповідань, чітко висловлювати свої думки.

  Ще в дошкільному віці батькам слід звернути увагу на вимову звуків у дітей. Діти з вадами звуковимови, коли усвідомлюють свій недолік, стають мовчазні, сором ’язливі, нерішучі, а коли їх ще й не розуміють, то вони дратівливі, замкнуті, невпевнені в своїх силах. Особливо важливе значення має правильна, чітка, виразна вимова звуків у період навчання грамоти, тому що писемне мовлення формується на основі усного. Дитина пише так, як і говорить. Батьки не завжди серйозно ставляться до недоліків звуковимови своїх дітей, вважають, що з віком ці недоліки самі виправляться. Або насильно вимагають у дітей правильної вимови звуків, невдало добирають мовленнєвий матеріал, щоб примусити дитину вимовити звук. Така груба вимова може викликати логофобію (страх перед мовленням) у дітей, а це призведе до заїкання.

   Дуже важливо своєчасно виявити вади мовлення і звернутись за допомогою до логопеда.

  Правильна та своєчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення порушень мовлення, підвищення успішності учнів.

ПРИЧИНАМИ РОЗЛАДІВ МОВЛЕННЯ У ДИТИНИ МОЖУТЬ БУТИ:

•  Недостатня рухливість органів артикуляційного апарату або наявність дефектів в їх будові. Неправильне положення зубів (прикус): прогнатія, про генія та відкритий прикус -язик при цьому просувається між зубами (міжзубна вимова звуків [с], [з], [ц]). Причиною цього є те, що діти довго смокчуть соску, палець. Може бути органічна вада — коротка під язикова вуздечка, неправильна будова зубів. Щоб попередити ці дефекти потрібно вчасно звертатись до стоматолога, ортодонта.
•  Зниження слуху. Батькам необхідно оберігати слух дітей від постійних сильних звукових впливів (голосно не включати телевізор, радіо, магнітофон). При захворюванні органів слуху необхідно звертатись до сурдолога.
•  Надмірне форсування мовленнєвого розвитку. Не можна навантажувати дитину в ранньому віці складним мовленнєвим матеріалом: повторювати незрозумілі слова, слова складної складової структури, складні вірші, читати складні художні твори, вимагати вимовляти звуки, які не доступні для дітей даного віку, артикуляційний апарат яких ще не сформований.
•  Неправильне мовленнєве спілкування батьків з дитиною (сюсюкання). Мовлення батьків у розмові з дитиною повинно бути правильним, виразним, чітким, точним, ніколи не повторювати за дитиною спотворені звуки. Якщо батьки поспішають у розмові, роздратовані, то і діти говорять так само.
•  Наслідування у вимові дорослих людей з вадами мовлення.
•  Двомовність у сім ’ї.
•  Педагогічна занедбаність дитини.
•  Недорозвиток фонематичного слуху.
•  Недостатній розумовий розвиток дитини.

Батькам слід оберігати ще не зміцнілий голосовий апарат: не дозволяти дитині голосно розмовляти, кричати, їсти на вулиці фрукти в холодну погоду, привчати її дихати через ніс, попереджувати хронічну нежить.

Знаючи ці причини та шляхи їхнього попередження можна уникнути вад звуковимови. Але якщо в дитини вже є вади звуковимови, то потрібно займатись їхнім виправленням тактовно, привітно, ласкаво, терпляче. Не можна сварити дитину за погану вимову звуків, не можна наказувати. Саме з такими дітьми повинен працювати логопед.

ЛОГОПЕД ІНФОРМУЄ

Що таке норма?

Малюки починають оволодівати мовою з самого народження.

Чуючи ласкавий мамин голос, вони вже у:

     •2-3 місяці пробують відповісти “гулінням»;

    •5-6 місяців - починають лепетати;

   •8-9 місяців вимовляють перші нескладні слова;

•До кінця першого року життя здорова дитина чітко вимовляє звуки [а], [о], [у], [м], [н], [п], [б], [д], [т], [к], словниковий запас — 5-20 слів;

•  1,5-2 роки - дитина починає розмовляти і має знати 100-300 слів, будувати нескладні фрази.
•  До 3 років - словниковий запас збільшується в 3-4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає де він був і що він бачив. Вимовляє всі звуки, крім сонорних [л], [р], [р] і шиплячих [ш], [ж],(ч);

•На 4 році життя - словниковий запас складає 1500-2000 слів, дитина може переказувати казку, описувати враження від прогулянки. Не біда, якщо в цьому віці малюк плутає закінчення і бавить неправильно наголос.

•Вкінці 5 року - дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в слові.

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

“Смачне варення ” — облизати губи.

“Голочка ”  -  витягнути тоненький язичок вперед.

“Годинник ” -  кінчик язика швидко пересувається з одного куточка  губ в інший.

“Чистимо зуби»  — водити язичком за зубами (верхніми і нижніми.
“Маляр ” - язичок малює по піднебінню вперед-назад, вправо-вліво.
“Щітка ” — почистити спинку язика верхніми зубами.

“Лопатка ”-  широкий язик покласти на нижню губу, розслабити і  потримати -10 секунд.

“Каруселі ” - язичок почергово тягнеться до носика і підборіддя,  потім ховається в ротику.

ХАЙ МАЛЮК ВИКОНУЄ ЦІ ВПРАВИ ПЕРЕД ДЗЕРКАЛОМ!

Вашему ребенку на ПМПК поставили ОНР ?!  Как быть ?!

По направленню логопеда Вашего ребенка отправили на ПМПК. Там ребенка обследовали спепиалистьі и в заключении написали ОНР. Вьі не знаете, что зто ?! Мьі поможем Вам с зтим разобраться!

Общее недоразвитие речи (ОНР) - зто довольно неприятное, системное нарушение речи, которое, однако, вполне можно преодолеть при условии систематической работьі ряда специалистов за 2-3 года. Бьівает 3 уровня ОНР, из которьіх 1-самьій низкий (кроха общается только отдельньїми слогами - лепетньїми словами), а 3-й - самьій вьісокий, его ставят ребятам с 4 лет. При 3 - ем уровне мальпи активно общаетея, но его речь просто «кишит» неточностями, как смьісловьіми, так и грамматическими. Естественно, при всех уровнях так или иначе нарушено звукопроизношение. При ОНР наблюдаетея следующая картина:

Наиболее характерніше лексические трудности у ребенка с ОНР касаются знання и назьівания:

•  Частей предметов и обьектов (кабина, сиденье, ствол, фундамент, подьезд, затылок, грива, копьіта, вьімя и т.п.);
•  Глаголов, вьіражающих уточненность действий (лакает лижет, грьізет, откусьівает, жует - все вьіражается словом «ест»);
•  Приставочных глаголов (подплыл, отплыл, переплыл, всплыл и т.п.);
•  Антонимов (гладкий - шершавьій, храбрьій - трусливый, глубокий - мелкий, густой - жидкий и т.п.);
•  Относительньїх прилагательньгк (шерстяной, глиняньїй, песчаньїй, грушевьій, земляничный и т.п.).

В грамматическом строе речи ребенка с ОНР распространеньї следующие ошибки:

•  В употреблении предлогов В, К, С (СО), ИЗ-ПОД, ИЗ-ЗА, МЕЖДУ, ЧЕРЕЗ, НАД («Платок лежит кармане», «Мама взяла книгу от полки», «Кошка вьшезла под кровати»);
•  Согласовании различньїх частей речи («Подошел к два коня», «Заботился о ежика» и т.п.);
•  Построении предложений («Шел Петя грибьі лес собирать», «Почему -то ежик кололся, почему что девочка плачет»).

В фонетическом плане дети с ОНР:

•  Неверно произносят 10-20 звуков: не различают на слух и в произношении близкие по звучанню мягкие-твердьіе, звонкие-глухие, а также звуки С-Ш, 3-Ж. ТЬ-Ч, СЬ-Щ, Л-Р и т.п;
•  Искажают слоговую структуру и звуконаполняемость слов (водопроводчик - датавотик, магнитофон - матафон);
•  Не могут воспроизвести ряд слов, близких по звучанню, некоторьіе звуковьіе и слоговьіе сочетания (кот-кит-ток, бьїк-бак-бок, па-ба-па. та-тка. фта-кта. та-тя).

!

Пам їкання._3

/b

p awml:=